Богдан Самардак: "Не буду пальцем показувати хто був хороший, а хто - поганий"

З колишнім наставником тернопільської Ниви ми зустрілися в Києві, куди тренер Буковини заїхав по справах на шляху слідування з Чернівців у Херсон на дебютний матч його нової команди в турнірі другої ліги. Використали нагоду задати кілька запитань, які цікавлять тернопільських уболівальників, а також дізнались про роботу Богдана Миколайовича в новій команді.

- Як вам працюється в Буковині, на новому етапі тренерської кар'єри?

- Після закінчення сезону і відповідно контракту з тернопільською Нивою, яку я залишив раніше і поїхав додому, на той момент майже ніяких планів не було. В один з днів подзвонив головний тренер Буковини Віктор Мглинець, з яким ми колись грали в Чернівцях і зайняли друге місце у команді Юхима Школьнікова, й запропонував попрацювати в Буковині. На той час ще не було відомо розмірів фінансування. Президент Буковини Сергій Гринюк обходив усі інстанції державні, щоб мати якусь підтримку, а не тільки тягнути все на собі, тому досить довго чекали визначеності, добре, що, слава богу, це нарешті сталося і 30 червня я приїхав у Чернівці. Може трохи запізно як для підготовки до сезону, але краще пізно, ніж ніколи. Ми розпочали, скажімо так, збирати нову Буковину. З попередньої команди залишилося два-три футболісти, тому було все по-новому. Зрештою, для мене це не в новину. До того ж цікаво працювати, тому що, дорікати комусь, що це була команда попереднього тренера, і ми з такою командою нічого не можено зробити, не доведеться. Все, що далі відбуватиметься, чи погане, чи добре, - все буде на нашій відповідальності. Команда "з нуля". Те, що ми собі запланували, як ми хочемо грати для уболівальників, який має бути футбол команди, які під цю модель мають бути гравці, - під таку модель саме і вибираємо футболістів. Не тільки по ігрових якостях, а й по людських. Зараз відсотків на 70-80 в нас вже вимальовується команда, але ще треба час, ще в нас є два тижні. В другу лігу не кожен футболіст хоче йти. Тому ми хочемо максимально "витягувати" з тих футболістів, які є на сьогоднішній день, але працюватимемо все одно до останнього дня трансферного ринку...

- Ставиться команді завдання виходу в першу лігу в наступному сезоні? Чи оголосило керівництво завдання на сезон?

- Після зустрічі з президентом клубу Сергієм Гринюком Віктор Іванович (Мглинець) оголосив, що ні п'яте місце, ні шосте, ні навіть хороша і видовищна гра для уболівальників, хоч це завдання, звісно, стоїть перед командою, його не цікавить. Завдання номер один - повернутися в першу лігу. Тому що місто Чернівці заслуговує першу лігу однозначно.

- Які перші враження від функціонування клубу Буковина? Тренувальний процес, побутове середовище... Можете порівняти, зокрема, з тим, як було у попередньому клубі?

- Не знаю, як у Буковині було минулого року, але на сьогоднішній день досить достойні умови як для команди першої ліги. Проживаємо в Черемоші, харчуємось там же. Досить достойне харчування, побутові умови. Тренування проходять на центральному стадіоні. Є ще запасний стадіон, де ми можемо тренуватися в будь-який час. Команда з самого початку одіта, обута, екіпірована. Президент все для того робить, але звісно, не так все просто і за один день абсолютно все не зробиш. Де в чому футболісти мусять потерпіти і до зими в нас має бути дуже пристойний клуб, в якому футболісти будуть мати бажання виступати. Президент клубу, намагається створити якнайкращі умови, і не сумніваюся, що ми повністю будемо протягом року готові до гри в першій лізі в хороших умовах.

- Повернімося трішки назад, до минулого зимового міжсезоння, коли в Ниви змінювалось керівництво. Знаю, ви тоді бажали залишитися в команді, продовжити тренувати, адже йшов певний процес, розвиток команди, на який було витрачено багато зусиль. Та все ж, під час весняного циклу ви були звільнені. Наскільки сильним було розчарування? І чому не вдалося досягти минулої весни результатів, через що, за поясненням керівництва, і відбулася зміна тренера?

- Якщо брати зараз президента Буковини, то в нього до нас з Віктором Мглинцем є повна довіра. Ми вибираємо футболістів, які, вважаємо, по майстерності підходять нашій команді. В Ниві такого не відчувалося, рано чи пізно моє звільнення мало статися, було, мабуть, завдання як-небудь дотягнути до літа. Результат був не важливий і Роман Толочко мав приїхати або сьогодні, або завтра, або після... Тому, якби ми навіть вигравали по 10:0, це мабуть все одно б відбулось. Сталось те що сталось і це право президента. Але думаю, що все не було так відкрито і щиро, як, наприклад, в даний момент у тренерського штабу з керівництвом у Буковині.

- Чи є основною причиною невдач весною недоукомплектування команди? Чи може є інші причини?

- В першу чергу, за останній рік-півтора діяльність Ниви не дала клубу позитивного іміджу, тому що кожних півроку по 15 чоловік команду залишало, 15 приходили, і говорити, що в нас "найкраще", не приходилось. Тому що футболісти різних команд тісно спілкуються між собою і мають достовірну інформацію про кожен клуб від футболістів, які в цих клубах грали. Постійні затримки зарплати. Без преміальних. Перебивались з дня на день, не знаючи, що буде через тиждень. Так було в команді останніми роками. Тому запросити в цю команду хороших футболістів для тренера було досить складно. І, повторюся, завдання в керівників було дотягнути до літа. На 13 місці, чи на 16-му. Ніхто не ставив ніяких завдань і футболісти віддавались таким же чином. Команду поповнили молоді гравці з дубля Карпат, які ніби-то мали нас підсилити. Але я того підсилення не бачив ще зимою, тому, скажу так, чемпіонат ми дограли чисто формально. Мені як тренеру говорити про якийсь результат в таких умовах було складно, я не мав важелів впливу на гравців для організації пристойної гри команди.

- Пригадується, коли ви розпочали головним тренером зимою 2014-го року, Нива видала досить непогану серію матчів, при тому, що навіть передсезонного збору як такого не було. Нічия в чвертьфіналі кубка, 1:0 в Києві з Динамо-2, 2:0 вдома у тоді ще сильної алчевської Сталі, 0:0 в Краматорську, 1:0 перемогли Буковину... А далі, ніби й форму набрали, а пішла серія матчів з результатими, скажімо так, незрозумілими. Команда в окремих з них просто стояла, не боролася. Це було видно неозброєним оком. Навіть досить видовищний матч з Олександрією 2:4 провела пасивно. Які фактори впливали на самовіддачу в той період?

- Тоді це була команда, яка залишилась після Яворського, і зазнала несуттєвих змін тієї зими. Два чи три футболісти добавились. Футболісти були кваліфіковані, вони вміють грати і можуть, але при умові, що до них є нормальне ставлення керівників. Почали ми справді досить непогано і на якомусь етапі було досить пристойно для першої ліги, але знову ж, спочатку футболісти вкотре повірили в обіцянки. Не хочу нічого поганого сказати про Автанділа Мамійовича, який старався як міг і що міг робив для команди, та все ж підтримки в нього було мало і тому мені було дуже складно переконати футболістів, що в нас буде все добре і нам виплатять все, що пообіцяли. Це було майже нереально. І якщо був період ігор, які були, можливо, для когось незрозумілі, то не кожен може собі достатньо уявити стан футболіста, який виходить на гру і знає, що можливо їм не заплатять зарплату. Тому подекуди в них не було великої самовіддачі і я не міг їх сильно осуджувати чи дорікати чимось. В першу чергу сучасним футболістам треба платити зарплату і преміальні. А тоді по повній від них вимагати. А якщо значно затримуються виплати, то як випадає кричати "давайте, бігайте"? В кожного є сім'ї, невиплачені кредити і тому подібне. Різні історії ходять про ці ігри, але це вже так само історія, і я сьогодні не буду пальцем показувати хто був хороший, а хто - поганий.

- Згідні, що найслабшою ланкою Ниви в минулому сезоні була атака?

- Згідний, але це не тільки була проблема нашої команди. В першій лізі є лише одиниці хороших нападників. Їх найти досить тяжко. Вони кожен день не виростають. Всі чомусь хочуть бути півзахисниками. А нападників немає.

- Були в нас за останній період два забивних форварди, Мельник і Семенюк. Вони вдвох грали саме в той період, що ми згадували, коли в Ниви вийшла непогана серія матчів. Мабуть варто було всіма способами залишити їх у Ниві?

- За Мельника і Семенюка скажу, якби все було гаразд з фінансуванням, я б їх тоді з радістю залишив і навіть добавив зарплату з власної кишені, тому що вони вдвох попереду справді могли реалізувати ті моменти в атаці, які створювалися. Але вони інтересні будуть мені і я так само їм як тренер, якщо місяць пройшов, - зарплату отримали, преміальні отримали... Це додає натхнення на ігри. Вони могли вийти одну, другу, третю гру і робити все, на що здатні. Четверту... А ще десять ігр грати з думкою "може дадуть, може ні", і я їх розумію. Це хороші футболісти для першої ліги, які заслуговують на достойну оплату своєї праці.

- Вам вдалося запросити в Буковину двох воротарів, з якими працювали в Ниві. Вважаєте, будуть на достойному рівні виступати в команді?

- Минулого сезону я з ними працював, мені знайомий їх рівень.

Коли я прийшов у Буковину, одразу з Віктором Івановичем вирішили, що для того, щоб в команди був якийсь успіх, в першу чергу мають бути надійні тили. Захисники і воротарі. Володя Мельниченко був у Ниві останнім часом не знаю на яких ролях. Але коли я запропонував приїхати, він з задоволенням відгукнувся. У Мусієнка, який їздив за кордон, не склалося з робочою візою. Ми два дні тому його заявили, документи тільки-но прийшли. Вважаю, що це два рівних воротарі для другої ліги, а також для першої, тому ми з Віктором Івановичем не виділяємо ні одного, ні другого. Зробили для обох воротарів гарні умови, чисто по-джентельменськи потисли руку: хто кращий на даний момент, той буде стояти. Тому задоволені повністю нашими воротарями.

- З ким з футболістів, за вашу кар'єру, працювалося комфортно, і кого б хотіли повернути в свою команду?

- Минулої зими я хотів повернути в Ниву Басараба, але керівництво чомусь було проти. Якщо зараз він повернеться і матиме бажання, я б з великим задоволенням його запросив. Також, наприклад, радий був би бачити Семенюка, який за походженням є місцевим футболістом. З яким мені було комфортно працювати. Він знає свою справу. І я завжди мав задоволення з ним спілкуватися по роботі і по грі безпосередньо. Це футболіст, який з двох моментів може забити два голи. І не один раз в цьому виручав. Якби була можливість оплачувати йому його роботу в такій мірі, в якій він оплачується в Канаді, то думаю з великим задоволенням залишився б тут. Канада - добре, а вдома найкраще. Тим більше, зараз Буковина розпочинає "з нуля" і я знаю, що він би допоміг Буковині виконати завдання і достойно вийти в першу лігу.

- Багато наших футболістів поїхало в Канаду. Як це може позначитися на їх майбутній кар'єрі, зважаючи на рівень канадського футболу, досить скромний канадський футбольний сезон і те, що гравці, як розповідають, підробляють, нехтуючи своєю основною спеціальністю?

- Не думаю, що Канада така велика футбольна країна і футбол має такий високий рівень, що футболісти можуть рости. Знаю, що в Канаді футбол не на такому рівні, як в Європі. Такі умови, що вони перш за все працюють, а тоді грають у футбол, не сприять футбольній професії. Як на мене, в Канаду можна їхати, коли вже 32-33 роки, догравати свій футбольний вік, а в молодому віці 23-26 не думаю, що варто.

- Знаємо про ваші дружні стосунки з Юрієм Гієм. Чи спілкуватися з ним на тему Буковини після того, як він покинув команду. Чи тримаєте з ним зв'язок стосовно тренувального процесу і т.д?

- з Юрієм в нас були гарні стосунки, є і будуть. Ну, ми, звичайно, могли перекинутися кількома словами про тренувальний процес. Коли він працював у Буковині ми зідзвонювались. Коли в нього щось було нове, то міг розказати. Те саме я.

Щодо тренувань, то ми з Віктором Мглинцем проводимо з футболістами, що в нас є, досить пристойні тренування. Вважаю, копіювати тренерів недоречним. В кожного свій підхід і досвід.

В свій час я мав прекрасних тренерів, коли грав у футбол. Було багато в чому повчитись. Але не думаю, що тренер цікавий команді, коли переписав конспект з інтернету і, не дивлячись на умови, погоду чи якісь інші фактори "ми маємо це зробити від і до". Тому в нас будується все згідно умов, стану футболістів і т.д. Таким чином будуємо достойний тренувальний процес.

- Бажаємо успіхів у новій команді, не забувайте про Ниву...